Не вірте всьому, що відчуваєте. Як визначити свої емоційні схеми і звільнитися від тривоги та депресії

Емоції — це почуття, які мають для нас значення. Такі почуття, як смуток, самотність, гнів, любов і безнадійність, існують не самі собою: у житті кожного з нас вони мають цілком певне значення.

Наприклад, якщо ви почуваєтеся самотніми, то це, цілком імовірно, означає, наскільки важливими для вас є людські взаємини.

Гнів може вказувати на те, що для вас життєво необхідно відчувати шанобливе ставлення до себе. 
Почуття любові свідчить про особливу роль конкретної людини у вашому житті. Тривога може означати, що одна з головних цінностей у вашому житті — дитина, партнер, здоров’я або робота — перебуває у небезпеці.

Ревнощі зазвичай свідчать про те, що ваші стосунки з партнером є дуже важливими для вас та перебувають у небезпеці. А смуток може бути симптомом поразки, яку ви відчули при спробі зблизитися з небайдужою вам людиною, тому що вона має для вас велике значення. Усі людські істоти мають таку розвинену здатність відчувати, тому що надають значення дуже багатьом речам.

Інколи буває важко описати словами, чому ми відчуваємо якесь конкретне почуття.

Кожна емоція складається з декількох частин. Найчастіше ми повною мірою не усвідомлюємо це, коли відчуваємо якусь емоцію, проте ці компоненти можна перелічити:

• відчуття;
• уявлення;
• цілі;
• поведінка;
• стиль спілкування.

Чому ці п’ять складників є такими важливими? Тому що, щойно ми зуміємо їх ідентифікувати, у нас з’являться можливі варіанти їхньої зміни. Ми зможемо вплинути на ваше емоційне сприйняття загалом, змінивши одну чи навіть усі п’ять частин. Ми можемо змінити ваші відчуття, уявлення, цілі, поведінку та стиль спілкування з оточенням.

Усі ми люди, тому нам потрібно навчитися жити із повним спектром емоцій, які свого часу зазнали довгої еволюції, щоб попереджати, захищати та об’єднувати нас. Однак іноді емоції вводять нас в оману, і тоді ми починаємо думати, що вони триватимуть вічно, або переростуть у катастрофу, або заплутають нас.

Нас вчили, що мати деякі емоції неприпустимо, а якщо вони вже у нас з’являються, то ми автоматично стаємо неправими, винними і нам має бути соромно їх мати. Проте сильні емоції — невід’ємна складова людського існування. Адже ми не засуджуємо інших за алергію, почуття втоми чи голоду.

Розпізнавати власні емоції та прислухатися до них, пам’ятати про свої цілі та цінності, а також періодично задумуватися над тим, які поради може дати нам наше майбутнє «Я», — це і є початок мудрості.