Спочатку було виховання

Книжка від Аліс Міллер «Спочатку було виховання» пропонує читачам відкрити очі на важливість виховання, акцентуючи, якими руйнівними можуть бути для дитини наслідки, коли намагаєшся виховати її «якнайкраще». Щоби навести максимально наочний приклад, вона аналізує дитинство трьох людей: політичного лідера, вбивці та наркозалежного.

Щоби дитина росла у спокійній обстановці та розвивалася досить коректно як особистість, потрібні усього лише повага від близьких, їхня чуйність до потреб дитині і приділення необхідної уваги. Якщо батьки будуть перед дитиною справжніми, без фальшивості, та надаватимуть їй чисту особистісну свободу, то тоді дитина матиме природні, а не нав'язані зі сторони межі розвитку.

Розвиток дитини у перші її роки обов'язково відображатиметься на її майбутньому, впливаючи на устрій усього суспільства. Наркоманія, злочинність та психічні розлади є прихованим шифром, який знаходиться у глибинах підсвідомості раннього досвіду. Проте з таким твердженням згодні не всі, а якщо й допускають його, то на суто розумовому рівні, без спроби вивчити все емоційно. Юристи, психіатри та політичні діячі не мають доступу до емоційної сфери, адже вона не відноситься прямо до інтелекту, і тому вони виходять з того, що зло першопочатково вкорінено уже в людській душі, хоча це середньовічне уявлення. Проте вони забувають, що воно є механізмом проєкції і вони несвідомо приписують його зовнішнім об'єктам.