Дитина і сенсорна інтеграція. Розуміння прихованих проблем розвитку з практичними рекомендаціями для батьків та спеціалістів

Кожна дитина — маленька особистість, і її розвиток не буде ідеальним. Траплятимуться злети і падіння, істерики і спалахи неконтрольованого гніву, проблеми із навчанням. Більшість батьків пояснюють таку поведінку свого сина чи доньки непростим дитячим характером, певними кризами розвитку або незрілістю їхньої нервової системи. Але нерідко справжньою причиною є проблеми із розвитком сенсорної інтеграції дитини.

Сенсорна інтеграція — це несвідомий процес, що відбувається у головному мозку; організовує інформацію, отриману за допомогою органів чуття; надає певного значення тому, що ми відчуваємо, фільтруючи інформацію та обираючи те, на чому варто сконцентруватися; дозволяє нам обдумано діяти та реагувати на ситуацію, в якій ми перебуваємо і формує основу для теоретичного навчання та соціальної поведінки.

Ця книга стане у пригоді всім батькам, стурбованим порушенням розвитку або труднощами в навчанні своєї дитини, а також спеціалістам, які допомагають таким дітям — ерготерапевтам, неврологам, психологам, педагогам, спеціалістам з фізичної та соціальної реабілітації.

Порушення зору чи слуху виявити не дуже важко. А ось із сенсорною інтеграцією все набагато складніше, оскільки такі порушення стають очевидними лише тоді, коли набувають дуже серйозної форми. Ми зазвичай не замислюємося про те, що всіма видами тілесної та розумової активності керує наш мозок. Ця книга допоможе читачеві по-новому поглянути на навчання та поведінку. Розібравшись, як у вашої дитини відбувається сенсорна інтеграція, ви зможете помітити проблему, щойно вона з'явиться.

Джин Айрес порівнює відчуття з «їжею для мозку», адже вони дають знання, необхідні для керування тілом та розумом. Дитинство відіграє у сенсорній інтеграції головну роль, оскільки дитина тренує та розвиває не лише свої зорові та слухові відчуття, а й відчуття власного тіла та дії сили тяжіння, взаємодіючи з навколишнім світом. Що цікаво, зазвичай цей процес проходить у ігровій формі. Граючи, дитина набуває елементарних навичок, які пізніше допоможуть їй розвинути складні навички, як-то читання та письмо, й успішно розв’язувати проблеми.

За порушення сенсорної інтеграції навіть найпростіші дії можуть стати для дитини справжнім викликом. Про наявність таких порушень можуть свідчити затримка в розвитку (дитина пізніше починає повзати, ходити чи розмовляти), труднощі з навчанням (дитині важко зосередити увагу на тому, що розповідає вчитель), поведінкові проблеми (дитина надмірно збудлива та гіперактивна і швидко втрачає над собою контроль), а також порушення координації (підвищення чи зниження м’язового тонусу, вестибулярна невпевненість тощо).

Авторка пропонує батькам спеціальний розділ, якому відводиться роль «домашнього помічника», спрямованого на те, щоб допомогти краще зрозуміти свою дитину і ефективніше їй допомагати.

Справа в тому, що здібності до навчання та адекватної поведінки пов’язані зі здатністю інтегрувати ВСЮ сенсорну інформацію, і якщо десь виникає збій, це може вплинути на загальний розвиток.

Дитині буде важко навчитися читати, якщо хоч одна із її сенсорних систем відмовиться обробляти символи на сторінках книги. Що більш злагоджено працюють сенсорні системи, то більше дитина може засвоїти і то легше їй буде вчитися. 
Мозок можна уподібнити великому місту, а потоки нервових імпульсів — дорожньому руху у цьому місті. Правильно оброблені імпульси вільно подорожують та швидко досягають пункту призначення. Дисфункція сенсорної інтеграції нагадує своєрідний дорожній «затор» у мозку. Шматочки сенсорної інформації «застрягають у заторі», і відповідні ділянки мозку не отримують сенсорної інформації, необхідної для виконання своєї роботи.

Джин Айрес описує найбільш серйозні порушення сенсорної інтеграції — порушення роботи вестибулярної системи, диспраксію розвитку, тактильну гіперчутливість, зорову перцепцію, порушення слуху та мовлення, аутизм тощо. Авторка пояснює, як саме в таких випадках працює терапія, заснована на сенсорній інтеграції, та наголошує на тому, що сенсорну дисфункцію не можна ототожнювати з розумовою відсталістю. Багато дітей із проблемами сенсорної інтеграції мають нормальний або вищий за середній рівень інтелекту.

Доволі часто розвиток дитини з порушенням сенсорної інтеграції не збалансований. Одні частини її нервової системи функціонують невпорядковано або з перебоями, інші — добре виконують свої функції. Саме тому в чомусь розвиток дитини буде відповідати її віку, а в чомусь дитина буде відставати.

«Коли ви станете більш уважними до функцій сенсорної інтеграції своєї дитини, ви зможете допомогти їй жити щасливішим та успішнішим життям», — переконана Джин Айрес.